Інклюзивна освіта в дії: розпочато третій модуль програми підвищення кваліфікації в рамках міжнародного проєкту EPERE
4 травня 2026 року в межах реалізації програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників «Стратегії ефективної підтримки та розвитку дітей з особливими освітніми потребами» розпочато третій модуль – «Психолого-педагогічні стратегії організації навчання дітей з інтелектуальними порушеннями в інклюзивному класі». Загальний обсяг програми становить 150 годин (5 кредитів ЄКТС) і передбачає комплексну підготовку педагогічних працівників із поєднанням теоретичних і практичних компонентів. Програма реалізується в межах міжнародного проєкту Enhancing the Participation and Ensuring the Right to Education for Children with Intellectual Disability (EPERE), що фінансується Шведським інститутом у рамках програми SI Ukraine Cooperation Programme (реєстраційний номер 00787/2024) та об’єднує зусилля українських і європейських партнерів, зокрема Університету Еребру (Швеція), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Криворізького державного педагогічного університету, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького та Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща).
У межах першого заняття третього модуля на тему «Психолого-педагогічні особливості пізнавальної діяльності дітей з інтелектуальними порушеннями», яке провела Шевченко Юлія Миколаївна – доктор педагогічних наук, професор кафедри початкової і спеціальної освіти Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, було розкрито теоретико-практичні засади організації пізнавальної діяльності таких учнів у контексті інклюзивного навчання. Заняття мало системний характер і було спрямоване на осмислення структури пізнавальних процесів, особливостей їх формування та функціонування у дітей з інтелектуальними порушеннями. Учасники узагальнили ключові характеристики когнітивного розвитку, зокрема специфіку сприймання, уваги, пам’яті та мислення, а також їх вплив на виконання навчальних завдань і розуміння інструкцій.
Окремий акцент було зроблено на значенні врахування індивідуальних пізнавальних можливостей учнів при плануванні освітнього процесу, необхідності структурованості навчальної діяльності, чіткості інструкцій та використанні візуальної підтримки як засобу зниження когнітивного навантаження. У межах заняття також окреслено роль педагога у створенні адаптивного освітнього середовища, що сприяє активізації навчальної участі учнів, розвитку їхніх пізнавальних можливостей і підвищенню ефективності засвоєння навчального матеріалу в умовах інклюзивного класу.
